Різдвяні Книжки та Мрії, Оповіді та Дійства

Іван Малкович:
Українці - навдивовижу різдвяні люди, барокові. Про це свідчать наші колядки. Наша віра споконвіку якась дуже різдвяна - згадайте Гоголя. Натомість у наших сусідів коляди нема, вони – люди пасхальні, у них культ страждання, страху, покари. В нас так само це є, але до міри. Якщо наша "різдвяність" буде й надалі вимиватися, то ми будемо не ми

 Розкішна різдвяна музика класичних композиторів. Неймовірне сопрано. Найкраща Шубертова "Аве Марія" з усіх, що я чула.

http://torrents.ru/forum/viewtopic.php?t=1897476

Дорогий друже, ця казочка розповідає про те, що діялось в Україні ще до твого народження. Відтоді багато що змінилось, і навряд чи знайдеться зараз сім’я, у якій одні черевички на всіх дітей. Але є речі, які не зміняться і не втратять своєї вартості ніколи. Це людське милосердя та співчуття. Ніщо не вартує так мало і так багато водночас, як здатність зрозуміти іншу людину, підтримати словом і ділом. У Різдвяні свята, коли вся земля радіє народженню Божого Сина, пам’ятай про це.

Красуня-Зима має норовливий характер. Сьогодні чудесно, сніжок дрібненький сипле, аж ось загуде, заметів повибудовує, що й добрим людям пройти ніде. І втихне ненадовго.
Саме тихого зимового вечора Леся та Сашко пішли колядувати. Вони були із заможної сім’ї, мали теплий і чепурний одяг, багато іграшок, тож і колядували тільки задля гарного настрою та власного задоволення. Розпашілі, веселі вибігли з хати – і заледве не збили з ніг дівчинку. Маленька. Тендітна. Зодягнена у тоненький плащик і хустину – напевне, їхня ровесниця.
– Пхі, – скривилася Леся.
– І що то за чудо в неї на голові?!!– вигукнув Сашко.

У Марусі, а саме так звали дівчинку, на очі виступили сльози. Вона не видала свого болю, і хутенько попрямувала до ще напіввідчинених дверей оселі, з якої щойно вийшли діти. Маруся не образилася на прикрі слова, адже їм і на гадку не спадало, як їй із мамою та двома молодшими сестричками важко. Особливо взимку, коли одна-єдина пара чобіток на всіх.
Гроші, цукерки та яблучка були справді для Марусиної сім’ї конче потрібні. Тому вона, незважаючи на холод, ходила з хати в хату у своїй благенькій одежі, співала людям про Ісусика, що народився, про янголят, пастушків. Вістила людям мир і злагоду, які віднині мають оселитися в кожній оселі.
Минуло небагато часу. Маруся тішилася кількома цукерками, та й грошенят дрібку наколядувала – на хліб вистачить.

А Сашко з Лесею подались спершу до тітки й дядька, опісля – до дідуся і бабусі, та ще й сусідам заколядували. Вони несли додому заледве не повну торбинку печива, цукерок, фруктів. Та повертатися ще не хотілось, надворі ж було так гарно. Тож вирішили трішки погуляти.
За сміхами та жартами діти проминули потрібну вулицю і, завернувши не в той бік, опинились на чужій вулиці. Вони тут раніше ніколи не бували. Самотні хатини з малесенькими подвір’ями, з дахами, що “світили” дірками і темними віконницями. Все побачене їх прикро вразило. Убогі зацвилі стіни викликали внутрішній холод.
Пройшовши кілька метрів, помітили будинок іще вбогіший і набагато менший від інших. Лише у ньому жевріло світло.

Діти мовчки перезирнулися і попрямували до облізлого віконця, звідки чувся дитячий плач. Зазирнули всередину. В темній кімнатці Марічка ділила цукерки між сестричками, а на лаві лежала їхня хвора матуся.
Леся із Сашком, не змовляючись, рушили до дверей. Постукали, і коли Маруся вийшла на поріг, простягнули їй торбу з
подарунками. Але дівчинка вперто відмовлялася. І тоді Леся сказала: “У церкві священик розповідав, що треба безкорисливо допомагати тим, хто потребує допомоги. Я думаю, що ти мусиш прийня­ти цей подарунок, заради сестричок і заради нас. Бо ми з Сашком вчинимо тоді не так, як навчає Ісус”.
Маруся була розчулена і здивована. Аби якось віддячити несподіваним дарувальникам, вона запропонувала провести їх хоча б до кінця вулиці. Та коли діти вийшли із двору, час ніби зупинився.
Усе завмерло. Навіть вітер не колихав заспані дерева. І тоді на небі з’явилася сліпуча зоря, радше яскравий пучок променів, що збільшувався і збільшувався. Зі світлової хмари вийшов ангел і сказав:
– Ви добре зробили, що допомогли Марусиній сім’ї. Тож не забувайте сьогоднішній вечір і робіть завжди так само, як зробили сьогодні. З такими дітьми щасливою буде кожна сім’я, і батьки, і Україна.
Ангел зник так само раптово, як і з’явився. А між дітьми відтоді виникла міцна дружба, яку нічим не розбити. І хто сказав, що чудес не буває?
Варвара СЕРАФИМ , 2000 р.
малюнок Тетянки Романів, 11 р.

Десь на краю неба сидів сумний-пресумний ангел-охоронець і розглядав хмаринки, що пропливали внизу.
– А чому ти тут? Чому не несеш своєму хлопчикові подарунки від мене? –
запитав його святий Миколай, який саме проходив повз.
– Мій хлопчик уже давно домігся подарунка від своєї мами. Вона купила йому водяний пістолет. Адже він не вірить у дива, не вірить у тебе. Страшно сказати, він навіть не вірить в Бога! – і бідолашний ангел гірко заплакав. – У нього кам'яне серце! Позавчора він зламав деревце, вчора мучив кошеня, а сьогодні не допоміг своєму єдиному другові! Що робити?
– Як це "що робити"? – насупив брови святий Миколай. – Звичайно, рятувати дитину! – Він узяв зажуреного ангела за руку, й вони полетіли до землі, де виднілося велике місто.

***

– Любий хлопчику, чи не переведеш мене через дорогу? – попрохав хтось Дмитрика.
Хлопчик озирнувся й побачив старенького дідуся з білою, як сніг, бородою, який лагідно всміхався.
– А що мені за це буде? – одразу зметикував Дмитрик.
– Я подарую тобі добре серце.
– Оце так скарб! – засміявся хлопчик. – Дякую красненько, але, певно, йдіть через дорогу самі! Мене такі подарунки не цікавлять. От якби мені диск із новою комп'ютерною грою, такою, якої ще ні в кого немає:
– Добре, буде тобі диск, – погодився дідусь. І Дмитрик повів старого до підземного переходу.

( Читати даліCollapse )

Мабуть, не всім відомо, що в Західній Європі існувала й існує традиція не лише святочної літератури, але й музики. Найвидатніші композитори 2-3 останніх століть мають у своєму доробку твори, присвячені Різдву.

Кілька найвідоміших:

Р. Шуман «Альбом для юнацтва» (1848). Вважають, що початково збірка з 43 творів називалася «Різдвяний альбом».

П. І. Чайковський - звісно ж, балет «Лускунчик». А також «Дитячий альбом» (1878), написаний, до речі, в Україні, в місті Каменка на Черкащині. Вперше збірка з’явилася під назвою “Різдвяний альбом». Чайковський любив і наслідував Шумана.

Ф. Мендельсон “6 дитячих п’єс” ор. 72 з підзаголовком “Різдвяні п’єси”.

Збірка Ф. Ліста “Різдвяна ялинка”.

Пропоную всім охочим продовжити список.

Дитяча книжечка з барвистими ілюстраціями Вікторії Ковальчук створює особливий святковий настрій.

( Читати більшеCollapse )

Люди! Це нарешті сталося! 

В Україні оголошено 

перший мережевий конкурс 

святочної прози та поезії!

Літературний конкурс «Різдвяне Диво»

Організатори: Літературно-мистецький часопис «Захід-Схід» і видавництво «Свічадо».

Тексти на конкурс приймаються до 25 грудня 2008

Жанри: оповідання, новела, повість, казка, фентезі, нарис, замальовка,  мініатюра, поетична добірка.

Умови: твори мають містити в собі елементи святкового-різдвяного на рівні сюжету чи образів (ніч перед Різдвом, Святвечір, Різдвяні свята, колядки, різдвяні ворожіння, звичаї та традиції святкування Різдва в Україні, різдвяні символи та повір’я, легендарій, біблійні, історичні, сучасні теми тощо).

Обсяг: на конкурс приймаються прозові твори обсягом до 40 тис. знаків, поетичні добірки – від 10 до 30 тематичних віршів.

Мова: українська.

Обов’язково: разом з творами на окремому аркуші подаються інформація про автора та прикріплюється окремим файлом у jpg світлина. 

Автори трьох найкращих творів отримають святковий подарунок від видавництва «Свічадо» та заохочувальну різдвяну книгу від літературно-мистецького часопису «Захід-Схід». 

Кращі твори потраплять на сторінки часопису до різдвяного номеру. www.zahid-shid.net

Переможців буде оголошено у січневому номері літературно- мистецького часопису «Захід-Схід».

Тексти на конкурс приймаються на електронні адреси редакційної ради часопису:

melnyk@zahid-shid.net

luschevska@zahid-shid.net

rudyk@zahid-shid.net

Оголошення

«Абетка Життя» вже в десяте проводить щорічний християнський ярмарок "Оснащення для дитячого служіння" і міжконфесійну конференцію на цю тему.

 

10 – 11 жовтня на території Культурно-Мистецького Центру НаУКМА (вул.. Іллінська, 9).

(Для тих, хто  не знає, де це: йти десь 3-5 хв. від Контрактової Площі по вул.. Сковороди, тобто повз Могилянку, 2 квартали до церкви Миколи Набережного, у сквері повернути праворуч. Вхід до КМЦ – навпроти Іллінської церкви.)

 

Цього року анонсована участь 48 організацій і 15 семінарів.

Це ювілейний ярмарок. Організатори обіцяли щось цікаве.

Вхід вільний.

 

В на ярмарку продаватимуться християнська література, методична література щодо роботи з дітьми, відео- й аудіо-продукція, ляльки та інші допоміжні матеріали, тощо.

 

РОЗКЛАД СЕМІНАРІВ
10-11 жовтня 2008
п’ятниця та субота

КЛАС 9.15-10.15
1. "Гумор – ще один ключик до серця дитини" (Дитяча Місія)
2. "Ідеї для християнських таборів" – "Християнські молодіжні табори"
3. "Вікові особливості дітей та підлітків. Специфіка роботи з дітьми групи ризику." (МБФ "Молодь для Христа")
КЛАС 10.30-11.30
1. "Як втримати увагу підлітка" (Український Центр Християнського Співробітництва)
2. "Викладання біблійних істин за допомогою предметів та фокусів" (Київська богословська семінарія)
3. "Консультування дітей з позиції християнства" –("З нами Бог" Місія)
КЛАС 11.45-12.45
1. "Попереджувальні та корегуючі методи підтримки дисципліни на заняттях" (МБФ "Молодь для Христа")
2. "Як виготовити театральні костюми для дитячого служіння" ("Жива вода" БФ)
3. "Благовістя дітям у затишній атмосфері оселі" –(Товариство Євангелізації Дітей)
КЛАС 14.00-15.00
1. "Як допомогти підліткові протистояти тиску однолітків" (МБФ "Молодь для Христа")
2. "Як писати сценарії для лялькових театрів" ("Світло на Сході")
3. "Наші діти – благовісники!" ("Вість Євангелія – дітям")
КЛАС 15.15-16.15
1. "Дитячи ігри" (Міжнародна Спортивна Коаліція)
2. "Різноманітне театральне служіння" (МБФ "Молодь для Христа")
3. "7 законів учня" ("Подорож по Бібліі")

 

Віра Вовк

 

Благовіщення

 

Блестіла річка, як ґердан,

Гей, Черемош, а не Йордан!

 

Поклони била до ікон.

Прилинув янгол з рушником:

 

"Марічко-чічко, впаде сніг,

І прийдуть ясні леґіні,

 

Запахне ладаном майдан,

Бо Ти є Божа молода,

 

До Йсуса Твого припадуть,

Заграють красно коляду,

 

Поставлять з воску три свічі,

В кошелик бриндзю й калачі,

 

Дівки дадуть ляльок йому,

Мов сарнятко, на руки ймуть.

 

Ти Йсуса, як свічник неси,

Бо є Твій і Божий Син".

 

Марічка: "Господоньку мій,

Амінь словам Твоїм, амінь!"